Наше перше знайомство зі свекрухою вже видалось невдалим. Склалось так, що вона мене чомусь не полюбила, причин я не знала, адже про своє незадоволення вона говорила лише чоловікові. Пощастило мені, що жили ми окремо і рідко бачилися, тому я надіялась, що це ніяк не вплине на моє сімейне життя. От лише тоді й подумати не могла, що щодня чоловік виділятиме пів години на розмови з мамою, головною причиною обговорень яких буду я. Я все частіше чула образи у мій бік, проте чоловік їх лише вислуховував, ніяк не заступався за мене.
Проте мене не дивувало така її поведінка, дратувати мене це почало, коли вона почала ображати й моїх батьків, Вони добрі люди, які кохають один одного і щасливі у шлюбі, що здається і стало причиною заздрості та наклепів з боку свекрів. Адже сама свекруха зі свекром щаслива не була, вони то жили разом, то він її зраджував і вони роз’їжджалися. Тому вона присвячувала своє життя сину, а тут на її горизонті з’явилась інша жінка, якій він почав приділяти більше часу.
Одного дня чоловік повернувся з роботи «без лиця». Я відразу ж приготувала йому його улюблений чай і посадила за стіл, щоб він розповів що трапилось.
– Я не знаю, як тобі сказати… Але твоя мама зраджує батькові! Тато бачив, як вона сиділа з іншим чоловіком у кав’ярні десь дві години, а потім сіла до нього у машину й вони кудись поїхали. Але знаєш, що найгірше? – тепер він дивився на мене з викликом – Це те, що яблунько від яблуні не далеко падає, тому ти точно мені почнеш зраджувати, якщо вже цього не робиш! Хіба я можу після цього тобі довіряти?
Після цього я й не знала, як реагувати на власного чоловіка. Мало того, що він мене образив, та ще й посмів наводити наклеп на маму. Наступні кілька днів ми жили, як незнайомці, не розмовляли один з одним. Тоді мені почала телефонувати його мама, наказувати, щоб я його покинула, адже я буду такою ж, як і моя матір, а її син гідний кращого. Мені все це почало набридати і я вирішила поговорити з мамою, що ж там такого трапилось того дня.
– Боже, доню – говорила мама і голосно сміялась з моєї історії – Та це ж дядько Вадим, двоюрідний брат твого тата, ми з ним спочатку у кафе зустрілися, тата твого з роботи чекали, а тоді сіли у машину, забрали його і додому поїхали! І сміх і гріх! Посиділа з людиною поговорила і вже у всіх смертних гріхах винною зробили! Оце то сімейка! Недаремно у них прізвище Баран!
Через тиждень я подала на розлучення. Зрозуміла, що не можу більше терпіти чоловіка, який довіряє чуткам і сміє говорити таке про мене та мою родину!