Тиждень тому у мене була надзвичайно серйозна розмова з чоловіком, адже я раз і назавжди зрозуміла, що не буду терпіти свою свекруху. Я дала зрозуміти Вадиму, що не хочу не те що бачити її у нашому домі, а взагалі я навіть проти того, щоб бачити й чути про неї у своєму житті.
Так, це може виглядати жорстоко, але зараз я розповім причину, чому я так вирішила. Тоді все буде зрозуміло.
Так ось, минулого тижня я попросила чоловіка забрати нашого сина Андрія зі школи. Зазвичай я сама забираю його, але того дня у мене був просто шалений день на роботі, начальство лютувало через майбутні важливі звіти, тому я змушена була залишитись. Вадим завжди підтримує мене у моїй кар’єрі, каже що ми двоє маємо розвиватися, тому легко погодився забрати сина.
Але якраз о шостій вечора мені телефонує вчителька Андрійка й питає чи можна віддати його жінці, на ім’я Галина Олександрівна. Я знаю що це моя свекруха, тому сказала що можна, але відразу подзвонила до чоловіка й запитала, чому дитину забрав не він.
На що отримала відповідь: “Та мама була біля мене, почула про твою роботу, сказала що забере Андрійка до себе на вихідні”. Я була не надто щаслива почути це, адже після гостювання у своєї бабусі, наш син завжди приходить додому хворий і потім ми місяць лікуємо його від грипу!
Я завершила працювати й поїхала забирати Андрійка. Саме тоді я була просто шокована. У домі моєї свекрухи сиділа Оксана, я знала цю дівчину, адже Галина Олександрівна завжди хотіла, щоб Вадим з нею одружився, а мене вона звісно ж тому й не любила. І тут на власні вуха чую як свекруха каже: “Андрійку, хотів би щоб Оксанка була твоєю мамою? Бо твоя ж проміняла тебе на роботу!”.
У той момент я увірвалася в дім свекрухи, забрала дитину й сказала їй, аби більше не підходила до Андрійка, та щоб я більше ніколи взагалі її не бачила. Галина Олександрівна разом з тією Оксаною щось викрикували мені у слід. Потім відразу був телефонний дзвінок від мого чоловіка, якому його мама вже встигла наговорити, що я ледь не розгромила її хату та ледь не била ту Оксану. Я пояснила йому, що це все нісенітниці і я просто забрала дитину додому.
Потім у нас з Вадимом була серйозна розмова, адже я не дозволю свекрусі налаштовувати дитину проти мене. Він зрозумів мене, за що я йому була дуже вдячна. Пообіцяв, що поговорить зі своєю мамою, але попросив мене бути більш терплячою. Можливо я ще відійду від тієї ситуації, але спілкуватися зі свекрухою буду максимум на свята!