Це сталось одного звичного вечора, коли я повернувся з роботи додому. Я роззувся, зняв куртку і збирався піти у ванну, щоб помити руку, але мене зупинило хихотіння жіночого та чоловічого голосу зі спальні…
Я пройшов до спальні, де дружина сиділа у легенькому халатику, який ледь її прикривав, а він у моїх трусах та футболці…
Емоції переповнювали мене, проте я намагався бути спокійним: «Я і подумати не міг, що ти мені так подякуєш за 3 роки спільного життя! Я ж тобі завжди вірний був, а ти он! При живому чоловікові!
– Та ні, ти все неправильно зрозумів! Я тобі зараз все поясню – говорить вона впевнено, мов тут дійсно можуть бути інші варіанти.
– Ну, давай, спробуй мене здивувати. Рішення я вже прийняв, але цікаво почути, що ти там вигадала.
– Дві години тому я йшла з роботи й побачила цього чоловіка на вулиці, він просив милостиню й плакав. Ти знаєш, яка я добра, не могла пройти повз, але грошей з собою не мала, от і запросила його до нас поїсти. Звісно, від нього неприємно пахло, тому я запропонувала йому помитися, а тоді дала твій одяг, а його викинула, адже його вже не відіпреш. Цей чоловік досі сидить і дякує мені за те, як я йому допомогла.
– Надіюсь, уже подякував і може одягнутися та піти?
– Може, але він ще цікавився, чи у тебе не має чогось непотрібного, щоб він собі забрав?
– Звісно є, одна непотрібна дружина, з радістю її віддам!