Батькам важливо зрозуміти, що дорослі діти вже не можуть прислухатися до них на 100 відсотків.
Наша сім’я пережила цікавий досвід, коли мій батько вирішив приїхати до нас на кілька днів. Мами не стало декілька років тому, тому він живе один. їздить на дачу, став займатися скандинавською хотьбою. Їсть корисну, здорову їжу.
Відразу, як тільки він переступив поріг, батько почав переставляти наші меблі і пропонувати, як нам краще організувати наші речі . Він взявся встановлювати власні порядки, абсолютно не зважаючи на те, що його єдина дочка виросла.
Він не тільки взяв під свій контроль домашнє господарство, але й почав диктувати, що нам їсти. Він без дозволу вторгався на кухню, наполягаючи на приготуванні власної версії здорової їжі. На жаль, його благі наміри вилилися в хаотичний безлад, який мені доводилося прибирати після довгого робочого дня.
Що ще гірше, мій батько вирішив втрутитися в наше особисте життя. Він взявся розпитувати нас про наші харчові звички, а коли йому не сподобалися наші відповіді, півтори години читав мені лекцію про правильне харчування.
Коли мій чоловік повернувся з роботи, я розповіла йому про ситуацію, що склалася. Він був так само вражений поведінкою мого батька. Він намагався напоумити його, але це було схоже на розмову з цегляною стіною . Мій батько був твердо переконаний, що робить те, що найкраще для нас.
Однак, здавалося, що наступного дня у мого батька настав момент прозріння, коли він взяв вихідний, щоб відпочити. Він провів цілий день, дивлячись свій улюблений серіал на дивані у вітальні. Саме в цей час я вирішила виконати деякі доручення і піти до продуктового магазину.
Я не знала, що мій батько взяв на себе відповідальність “організувати” нашу морозильну камеру. Коли я повернулася, то виявила, що він викинув усі наші заморожені продукти, залишивши морозильну камеру абсолютно порожньою. Це був прикрий момент, і мій чоловік нарешті дійшов до межі.
Тату, ми вже дорослі люди, і самі знаємо, що хочемо їсти, пити, і як жити. Ти хочеш, то їж свою руколу, а в нашому холодильнику порядки не наводь!
Чоловік став перед моїм батьком і твердо сказав йому, що настав час повертатися додому. Мені було прикро чути такі слова, але я вже втомилася від його витівок . Без довгих розмов мій чоловік провів його до машини і відвіз на залізничний вокзал . Дорога пройшла в мовчанні, і з того дня мій батько більше ніколи не переступав поріг нашого будинку.
Хоча це було важке рішення, встановити кордони і зберегти нашу незалежність як дорослих людей стало необхідним заради гармонії в нашій родині. Ми продовжуємо підтримувати люблячі стосунки з моїм батьком, але тепер ми зустрічаємося в нейтральній обстановці або їдемо до нього. А ще, у батька почалися нові стосунки. У Світлани Михайлівни з ним спільні погляди на життя, тому їм цікаво разом.