Іван з Надією навчалися разом на одному факультеті. Ще на другому курсі між ними виникла дружба.
Надія була цікавою співрозмовницею, хорошим порадником і просто доброю людиною. І тільки одного не міг зрозуміти Іван – як така красива та чуйна дівчина змогла покохати такого безсердечного та скупого хлопця як Василь. Він був не бідним, стильно вдягався, не шкодував грошей на розваги та їздив на дорогому авто. Тільки от грошей на власну дівчину йому весь час не вистачало.
Зате Надія вперто не хотіла бачити очевидних речей. Говорила, що він у неї просто заощадливий і це навпаки хороша риса, особливо в сім’ї.
– Надю, сходімо на прем’єру нового фільму. От скажи, коли ти востаннє десь була? Той твій Василь зовсім здурів. Як можна економити на власній дівчині? – обурювався Іван.
– Не можу. Я мушу поспішати додому готувати вечерю. Поки Василь на роботі…
Того вечора Надії раптово стало погано. Почало нудити та паморочитися в голові. Вона не хотіла говорити про це своєму хлопцю, отож просто лягла відпочити.
А вранці вона зробила тест на вагітність. Надія дуже здивувалася, адже він був позитивним. На її обличчі з’явилася усмішка. Дівчина миттю побігла в кімнату, де спав Василь. Хотіла сповістити йому цю хорошу звістку. От тільки на таку його реакцію вона аж ніяк не очікувала.
– Ти що з розуму зійшла? Про яку дитину може йти мова? Ти знаєш, як це зараз дорого? Навіть не хочу нічого чути. Щоб ввечері твоїх речей тут не було.
Дівчина не очікувала почути такі слова від людини, з якою вона хотіла створити сім’ю. Дитину Надя вирішила народжувати навіть попри небажання Василя.
Підтримку вона знайшла в Іванові, своєму вірному та найкращому другові. Він не став її нічого розпитувати чи звинувачувати, а просто завжди був поруч. Розраджував, робив подарунки, ходив з нею до лікарів, заставляв щовечора гуляти та дихати свіжим повітрям.
А якось під час прогулянки в парку він вирішив зізнатися у своїх почуттях дівчині. Вона сіла, щоб перепочити, як раптом Іван витягнув перед нею колечко.
– Надю, мила…Я кохаю тебе ще від першого дня нашого знайомства. Вибач, що я стільки часу мовчав. Ти готова стати моєю дружиною? Я хочу бути батьком твоєї майбутньої дитини. Що скажеш?
Надія була дуже здивована. Звісно, вона про все здогадувалася, але вдавала, що не помічає його знаків уваги. Втім, дівчина довго не думала.
– Я згодна! – в її голосі було стільки радості. І вони поцілувалися. Вперше…
Через два місяці Надя народила здорову дівчинку. Іван ні на мить не покидав жінку. Весь час піклувався про свою дружину та маля. А ще він виявився просто чудовим татом, хлопець не міг намилуватися маленькою донечкою. Дівчинку назвали Анастасія Іванівна.
Надя й досі не вірить, що все в її житті склалося так добре та неочікувано. Іван подарував їй справжнє щастя, тепер вона відчуває себе коханою та потрібною.