У нас з молодшим братом три роки різниці. Зараз я навчаюся в університеті, а мій брат Сашко нещодавно закінчив школу. Наші батьки завжди заохочували нас здобувати вищу освіту та обирати власні кар’єрні шляхи . Вони вірять у те, що треба давати нам свободу робити власний вибір, але вони також обговорюють з нами доцільність і потенційну підтримку, яку вони можуть надати. так було зі мною, і ми всі сподівалися, що Сашко прийме подібне рішення. Ми хотіли, щоб він мав можливість дослідити свої інтереси та майбутні перспективи, перш ніж приймати будь-які важливі життєві рішення.
Однак все пішло несподіваним шляхом. На початку травня Сашко прийшов до мене і сказав, що закохався . Ми з батьками посміхнулися, розуміючи, що перше кохання може бути сильним і захоплюючим досвідом. Ми були відкриті для зустрічі з цією людиною, яка полонила серце брата. Приблизно через тиждень Сашко сказав нам, що має намір представити свою дівчину, Олену, як свою майбутню дружину. Вони вирішили одружитися.
Ти взагалі глузд втратив? Діти до тесту готуються, вступати мріють кудись, а в тебе одні дівки в голові!
Ми з батьками обмінялися стурбованими поглядами. Йому було лише сімнадцять років. Ми хвилювалися, як йому вдасться одружитися, вчитися, знайти роботу і будувати своє життя в такому юному віці. Однак Сашко здавався рішучим і не звертав особливої уваги на наші занепокоєння.
Коли брат познайомив Олену з нашою сім’єю, стало очевидно, що вона значно старша за нього. І я, і мої батьки помітили , як Олена зацікавилася нашою трикімнатною квартирою. Вона ходила, оглядаючи кожен куточок, і ми могли бачити почуття задоволення на її обличчі. Під час вечері моя мама випадково запитала Олену про її вік. На наш подив, вона відповіла, що їй двадцять дев’ять! Це викликало у нас з мамою здивування і змусило замислитися про мотиви Олени. Закрутила голову юному хлопцю заради квартири!
Як виявилося, Олена сама родом з села. Вона жила з батьками і мала роботу, яка вимагала від неї частих переїздів. Втомившись від кочового способу життя, вона вирішила спробувати щастя в місті. Оселившись і знайшовши скромну роботу, вона зустрілася з моїм братом. Я розпитав Олену про те, як вона влаштувалася і з ким живе .
Під враженням від її розповіді Сашко переконався, що одружитися з Оленою було правильним вибором. Він не був стурбований її освітою. За його словами, роль Олени була б традиційною роллю домогосподарки, а не освіченого професіонала. Коли ми з батьками запитали, як він буде забезпечувати її, враховуючи його мізерний дохід, Сашко щось пробурмотів невпевнено.
Мої батьки категорично відмовилися. Вони чітко дали зрозуміти, що про шлюб не може бути й мови, доки Сашко не завершить навчання. Вони вважали, що поки він залежний і ще не самостійний, вони мають право приймати рішення від його імені. Неохоче ми попрощалися з Оленою. Після цього Сашко потрапив під домашній ареши, якби смішно це не звучало, на цілий місяць. Вони більше не дозволяли йому бачитися з Оленою.
Зараз мій брат перебуває під пильним наглядом , але невідомо, що його чекає в майбутньому. Чи прислухається він врешті-решт до порад наших батьків, чи вирішить втекти з Оленою? Хоча я розумію його захоплення, я не можу не задаватися питанням, чи не була Олена більш зацікавлена в нашій квартирі, ніж у моєму братові.