Недарма кажуть в народі: “Маленькі діти не дають спати, а великі діти – жити”. У мене двоє дорослих дітей: син і донька. Моя дочка, Наталя, побудувала для себе успішне життя. В неї є люблячий чоловік, двоє прекрасних дітей і добре налагоджена кар’єра. Наталя з родиною вже кілька років живе за кордоном, і я не можу не пишатися її досягненнями. вона моя гордість.
Однак мій син, Денис, здається, намагається знайти свій шлях у житті. Незважаючи на його зусилля, спрямовані на зміни, він не дуже успішний . Погані компанії, міцні напої-його вічні супутники. От як від однієї матері можуть народитися настількі різні діти? Часто задаю собі це питання.
Денис скаржиться на своє незадовільне життя і висловлює бажання створити сім’ю. Мені щиро шкода його, але я не знаю, як я можу допомогти. Закінчивши школу, син вирішив не продовжувати навчання у вищому навчальному закладі і віддав перевагу безтурботному способу життя. Хоч як ми з покійним батьком не наполягали . Коли я запропонував йому принаймні закінчити навчання в університеті заочно, він відкинув цю ідею. Зрештою, він прислухався до моєї поради і вступив до університету. На третьому курсі Денис познайомився з Кірою, і згодом вони заручилися . Оскільки обоє ще навчалися, а Денис не хотів шукати роботу, молода пара відчувала фінансову скруту.
Ускладнення виникли, коли батьки Кіри не схвалювали її вибір і часто втручалися в їхні стосунки. Це призвело до частих суперечок між сином і його дівчиною . Замість того, щоб взяти себе в руки в цей складний період, Денис занурився в стан депресії. Відчуваючи сильне бажання допомогти йому, я вирішила віддавати йому половину своєї зарплати.
Після того, як я вийшла на пенсію, я більше не мав можливості підтримувати сина фінансово. Одного разу він підійшов до мене і попросив мою пенсійну картку, пообіцявши повернути її протягом місяця, оскільки планує знайти роботу . Денису вдалося знайти роботу різноробочим, і він протримався два тижні. Однак він вважав роботу занадто важкою, а зарплату недостатньою, що спонукало його звільнитися.
Я попросила віддати картку мені, але він попросив дати йому ще трохи часу. І поставив ультиматум.
На мій жах, він без вагань забрав картку, пояснивши, що гроші йому потрібні більше, ніж мені. Під час нашої останньої розмови він запевнив мене, що якщо я ще раз згадаю про картку, то можу забути про його існування. Він досі її не повернув.
Тобі хто дорожчий: гроші чи власний син? Вибирай!
Тим часом моя дочка Наталя щомісяця надсилає мені щедру суму грошей, і я підробляю, працюючи прибиральницею на півставки . Дочка неодноразово говорила, що син виліз мені на шию. Пенсії я ніколи не побачу. Син продовжує далі безцільно проживати своє життя. Однак я не розповіла нічого з цього доньці, побоюючись, що це може погіршити її стосунки з Денисом. Мене лякає думка про те, що я можу втратити обох дітей – можливість того, що Денис перестане зі мною спілкуватися, а Наталя постраждає від мого довгого мовчання. Як мені бути?