Відчуваючи глибокий смуток, Карина не могла позбутися думки, що вона нікому не потрібна. Батько покинув її з матір’ю, коли їй було лише чотири роки, і хоча тоді це не дуже її зачепило, нещодавня новина про те, що її коханий хлопець планує одружитися з іншою, змусила її відчути себе ще більш покинутою. У пошуках розради вона повернулася додому і довірилася матері, сподіваючись на підтримку. Однак відповідь матері була далеко не втішною: вона повторила знайому фразу, неодноразово стверджуючи, що Карина нікому не потрібна, окрім матері, і ці слова вона чула протягом усього свого дитинства.
Вирісши лише з матір’ю, яка самотужки виховувала і забезпечувала її, Карина стала неймовірно поступливою, не бажаючи її засмучувати. Того вечора, коли вона зі сльозами на очах вкладалася спати, знову задзвонив телефон, заставши її зненацька. На лінії був незнайомець, який представився лікарем і повідомив, що її батько важко хворий і хоче востаннє поговорити з донькою. Це одкровення поставило Карину перед важким вибором: як сказати матері про свій намір відвідати хворого батька в іншому місті. Не маючи досвіду брехні, вона сфабрикувала історію про відрядження, приховуючи свою справжню мету.
Карина наважилася зустрітися з батьком, і під час їхньої розмови він розкрив причини, через які покинув матір. Він пояснив, що дружина нехтувала їхньою дитиною і вдавалася до маніпуляцій, погрожуючи сфабрикувати на нього заяву в органи влади, що призведе до позбавлення його батьківських прав. Озброєна новим розумінням, Карина повернулася додому і зіткнулася зі своїм колишнім нареченим Орестом, вимагаючи пояснень його від’їзду. На її подив, він розповів, що в справу втрутилася її мати, яка поширювала злісні чутки й наполягала на тому, щоб він дистанціювався від доньки.
Це одкровення пролило світло на власницький характер її матері, яка керувалася страхом залишитися на самоті й не бажала ділитися любов’ю своєї дочки з іншими. Під впливом цього розуміння Карина прийняла сміливе рішення з’їхати з дому матері, що стало поворотним моментом у її житті. З цього моменту все почало змінюватися на краще, оскільки вона взяла на себе відповідальність за власну долю і шукала шлях, який не був продиктований власницьким ставленням її матері.