Мама мого чоловіка ще від початку була проти нашого одруження. Вона відверто про це говорила. Кілька років Світлана Михайлівна робила все, щоб нас посварити, але в неї не виходило. Після шести років стосунків з Валерієм він зробив мені пропозицію. Я погодилася.
Згодом свекруха зрозуміла, що іншого виходу в неї немає, і вона швидко змінила свою позицію. Світлана Михайлівна стала хвалити себе. Мовляв, вона найкраща мама у світі, адже виростила такого сина як Валерій. А я повинна дякувати за коханого.
Валерій у мене дійсно хороша людина. Вихований, добрий, веселий. Але не думаю, що ці риси – виключно заслуга його матері. Він дорослий чоловік, і сам в змозі приймати рішення.
На щастя, після весілля ми переїхали жити окремо. Відтоді зустрічі з його мамою були два рази в рік. До Світлани Михайлівни ми приїжджали на день народження та на Великдень. От день народження свекрухи – це для мене ще той виклик.
У цей день свекруха запрошує своїх знайомих та рідню. Вони всі збираються, а приготування святкового столу лягає на мої плечі. Два дні я гну спину на кухні, щоб потім подружки моєї свекрухи говорили, яка ж вона чудова господиня.
Замість подякувати Світлана Михайлівна ще й критикує мене. То я салат не так нарізала, то м’ясо несмачне запекла. А голубці в неї виходять набагато смачніші, ніж мої. Але проблема в тому, що я жодного разу їх так і не їла.
Цього разу було так само. Два дні ми з чоловіком їздили по супермаркетах та купляли продукти. Ще за два дні до свята приїхали до свекрухи допомогти з приготуванням столу. Додому ми повернулися пізно. Я помітила, що наш домашній улюбленець кіт Мурко захворів. Він лежав, відмовлявся від своєї улюбленої їжі, зовсім не пив. Ми неабияк злякалися, тож негайно кинулися до ветеринара.
Нам призначили ліки та сказали протягом двох днів спостерігати за твариною. Тоді я порадилася з Валерієм, і вирішила, що до мами поїде він. Наступного дня зранку я зателефонувала до свекрухи, привітала її з днем народження і попередила про свою відсутність на святкуванні.
Пройшло три дні. Наш кіт одужав, все погане було позаду. Того ж дня до мене подзвонила свекруха. Вона говорила, нібито я покинула її в такий день, а їй самій довелося накривати на стіл, розважати гостей та все прибирати. Через це у неї піднявся тиск і розболілася голова. Всю ніч свекрусі було дуже зле. Мовляв, я проміняла її на якусь тварину.
Якщо для неї це просто тварина, то для нас він член сім’ї. І мені не шкода пропустити якесь там святкування заради Мурка.