Андрій і сам не помітив, як дружина почала дратувати його. Він не розумів, чому взагалі одружився з нею, адже здавалось, що це відчуття неприязні та дратівливості до Олі існувало завжди, особливо в ті моменти, коли вона хотіла пригорнутися до нього, або говорила про кохання.
24 лютого стало вирішальним у його житті, адже за нещастям – він отримав свободу. Коли жінка з донькою відправилися за кордон в безпечне місце, то чоловік нарешті зміг видихнути й відчути омріяну свободу. Час йшов і чоловік почав розважатися з іншими жінками. У його життя з’явилась Інна і він зрозумів, що це те саме кохання й пристрасть, якого він не відчував з дружиною.
З Олею та донькою вони підтримували контакт через телефон й ось, як минуло пів року, вони вирішили повернутися додому. На той момент чоловік вже вдосталь пізнав вільного життя з Інною і вирішив, що подасть на розлучення тільки дружина опиниться в дома.
Завершити стосунки він вирішив красиво, приготував смачну вечерю, прибрав у квартирі, попросив дружину красиво одягнутися. Та була дуже щасливою, адже думала, що це позначка про відродження їхніх стосунків…
Вечеря лише мала початися й чоловік відправився на пошуки шампанського, яке привезла жінка. Поруч з ним лежала дивна тека. В Андрія відразу почали виникати думки, що у ній його спільні фотографії з Інною, тому відкрив її. У ній було чимало паперів, графіків, аналізів.
Написано все будо англійською, тому чоловік витратив чимало часу, щоб зрозуміти хоч щось, проте рядки про те, що дружині залишилось жити близько року він перечитував десятки разів, навіть перекладач увімкнув.
У той момент в кімнату зайшла Оля, яка зрозуміла, куди зник її чоловік..
– Не перечитуй, все правильно, я проживу ще рік, хоча вже 10 місяців – промовила вона з напівпосмішкою.
Андрія пронизав шалений біль. Раптом він забув про існування Інни та будь-яких інших жінок. У голові спливали ті перші роки разом з Олею, де вони були шалено закохані й ніхто більше їм не був потрібен. Його бажання свободи тепер здавалось йому смішним, а думки про те, щоб покинути дружину – огидними.
У той день вони багато обнімалися, говорили та плакали. Минув тиждень з повернення дружини Андрія, він обірвав всі зв’язки з Інною і тепер весь вільний час приділяє Олі. Вона не перестає жартувати про те, що востаннє бачила його таким у їхній медовий місяць, а він все ще шкодує, що був таким сліпим й зацикленим на собі. Шкода, що втрачений час він тепер не зможе надолужити…