Цей День Незалежності зовсім не схожий на всі інші. Цього року кожного українця пронизує гордість, що він народився на нашій землі. А нам з дружиною цей день запам’ятається ще через одну причину.
З нами сталася дивна, але водночас приємна новина. Ми прокинулися раніше, ніж зазвичай. Дружина всю ніч крутилася, не могла заснути. Зранку вона почала скаржитися на болі внизу живота. Дарина взяла знеболювальні таблетки, але біль ще більше наростав, і я викликав швидку допомогу. Лікарі не могли зрозуміти, в чому причина.
А потім я помітив, як швидка допомога звернула до пологового будинку.
У приймальному відділенні мене запитали про термін вагітності дружини, а мені мало очі на лоба не вилізли. Яка вагітність?! Медсестра поцікавилася, де наша обмінна карта.
Я нічого не розумів? Яка вагітність?
Але часу зовсім не залишилося – перейми ставали все болючішими та частішими. А через дві години на світ появився хлопчик. Хтось, звісно, може поцікавитися, як це так ми не здогадувалися про вагітність? Скажу одразу – дружина моя досить повненька, тож одразу й не помітиш живіт.
Дарина аж розплакалася. Все трапилося настільки несподівано, що ми досі здивовані. Просто ми намагалися завагітніти вже не перший рік. А коли втратили надію, народився наш синочок.
Рідні й досі дивуються та стверджують, ніби ми все знали, просто приховували. Це не так. Для нас ця подія також стала приємною несподіванкою. Тепер ми найщасливіші люди у світі. У 47 років я нарешті відчув радість батьківства.