Всі 15 років свідомого життя, я чекаю своїх 16, аби нарешті змінити це огидне ім’я, яке дали мені батьки!
На момент звістки про мамину вагітність мною у батьків уже було двоє доньок, тому вони очікували на сина. На одній з УЗД консультацій їм таки повідомили радісну вістку про те, що у низ буде син. Обоє були дуже щасливими, тато взагалі говорив, що відзначить це по-особливому. У перший же день мама почала перебирати чоловічі імена, які її подобалися. Вона мені це не так давно розповіла і коли я чув їх, то щиро шкодував, що мене так не назвали. Серед них були: Саша, Назар, Олексій, Макар, Марко, Давид тощо.
Вже тоді батько обрав для мене ім’я і навіть не хотів чути маминих слів та попереджень. Річ у тому, що цим іменем були названі його прадід, прапрадід та всі чоловіки у його роді. А рід його славився мужністю, гостри розумом та багатством. Мій батько чомусь вирішив, що їхній успіх був захований саме в імені. Загалом, він вирішив назвати мене Акакієм.
Дійшло до того, що мама і бабусі плакали, аби відмовити тата від цього рішення, але на нього нічого не діяло. У висновку він всіх переконав, що так я точно виросту доброю та успішною людиною.
Зараз смішно пригадувати всі ті дитячі часи, проте тоді це для мене було справжнім жахом. У садочку діти звали мене «к_акою», а я лише міг плакати у відповідь! Звісно, виховательки говорили про це з дітьми, виправляли їх, але це не мало сенсу.
Після цього я почав часто хворіти, можливо, через стрес. А потім з острахом чекав, коли піду до школи. Там на мене чекало чимало насмішок та знущань, а я чомусь був переконаний, що заслужив їх і навіть не думав оборонятися.
Ще з 4 років я почав просити батька змінити мені ім’я, я був переконаний, що саме воно приносить мені нещастя. Батько ж навпаки переконаний, що воно повинно принести мені успіх та багатство. Смішно, проте успіх мене настигнув поки лише у висміюванні.
Писав я все це не просто так, а з бажанням достукатися до батьків, які прямо зараз думають дати дитині надто незвичне ім’я, яким його потім можуть дражнити. Подумайте двічі чи варте це того, щоб ваша дитина постійно росла у стресі та приниженні!