«Ви точно бачили мою дружину? Вона ж як слон! Я тепер її зовсім не хочу, тому прошу вимикати світло, а сам перед собою уявляю якихось красунь!».

До пологів моє тіло було ідеальним (на мою думку). Я часто бігала, відвідувала спортзал і займалась бальними танцями. У мене було насичене фізичне життя, саме на танцях я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Між нами відразу спалахнула іскра, яка згодом переросла у шлюб. Через пів року ми дізналися, що я вагітна. Відразу відзначу, що ми дуже хотіли дітей, тому дитина була бажаною.

Вагітність я переносила важко, мене часто клали у лікарню для збереження плода і дійшло до того, що єдина фізична активність, яку мені дозволили, – це ходьба і то не часто й повільним темпом. Таким чином я перейшла в майже постійний режим «тюленя», проте це згодом допомогло мені народити здорового хлопчика.

Перші місяці після пологів були неспокійними, дитина часто плакала, вередувала й хворіла, оскільки чоловік був на роботі, то окрім дитини на мені булав вся хатня робота. Я майже ніде не бувала, що говорити про спортзал, чи відпочинок з подругами. У мене почалась післяпологова депресія і ще й стався гормональний збій, тому я набрала вагу.

Я відчувала себе некрасивою й незграбною, проте мій чоловік все ще бажав мене і не дорікав за зайву вагу. Чомусь саме це для мене стало показником, що він любить мене попри все. А згодом я дізналась його правдиву оцінку мого тіла.
Недавно у гості до мого чоловіка на футбол прийшли його товариші. Я наготувала їм чимало смачних страв, аби їм було комфортно і сама відправилась з сином прогулятися ввечері, не хотіла, щоб вони пошепки говорили, доки син спить. Через кілька хвилин я повернулась додому, бо згадала, що забула пляшечку з молоком. Тоді я і почула правду.

Чоловіки саме обговорювали інтимне життя і коли черга дійшла до мого, то він почав голосно реготати й сказав: «Ви точно бачили мою дружину? Вона ж як слон! Я тепер її зовсім не хочу, тому прошу вимикати світло, а сам перед собою уявляю якихось красунь!». Всі товариші підтримали його голосним сміхом, а я, ледь стримуючи сльози, пішла далі гуляти з дитиною.

Повернувшись додому, коли його друзі вже пішли, я розповіла чоловікові, що чула його слова. Він намагався виправдовуватися, говорив, що все це жарти, але я думаю, що це останній раз, коли я дозволила чоловікові так говорити про мене. Наступного разу він стане моїм колишнім.

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

9 − 5 =

«Ви точно бачили мою дружину? Вона ж як слон! Я тепер її зовсім не хочу, тому прошу вимикати світло, а сам перед собою уявляю якихось красунь!».