Відправив мене на роботу у перший же день декрету!

Мені не дали насолодитися материнством. У декреті я пробула кілька тижнів. Хоча це декретом важко назвати, адже це було лікарняне у зв’язку з важкими пологами

Оскільки я займала одну з керівних посад в офісі, головного менеджера, то й зарплата у мене була велика, на рівні чоловіка. Спочатку я про це не думала, лише після народження дитини зрозуміла, що чоловіка злить, що я так багато заробляю.

Після того, як я народила чоловік почав мені говорити, що мені не потрібно йти в декрет, адже на одну його зарплату нам буде погано жити. Я спочатку не сприймала його слова, думала, що жартує, проте він таки змусив мене покинути новонароджену дитину та вийти на роботу.

Остап нічого і чути не хотів, коли я говорила про грудне молоко і те, що дитині перший рік потрібно мама. Я навіть опиралась на те, що переводити дитину на штучні суміші не вигідно фінансово, тим паче коли у мене багато молока.

Нічого з моїх аргументів чоловік не сприймав серйозно, тому у декреті я таки не бувала. Донечку приїжджало глядіти по черзі дві бабусі на пенсії.

На роботі домовилися, що буджу кожні кілька годин відлучатися, щоб поїхати та погодувати дитину. На щастя, керівник цінував мене, як співробітника і пішов на такий крок. Справлятися з тим, щоб бути на роботі й кататися туди сюди для мене було важко.

Керівник бачив, як сильно мене це втомлює і покликав на розмову. Скажу чесно, що я переживала, або мене звільнять, або заборонять кататися до дитини, проте все закінчилось тим, що він рекомендував мені працювати з дому, а коли у мені буде нагальна потреба, то вони наперед попереджуватимуть.

Вдома працювати мені було дуже комфортно. Дитина спокійно спала, я могла її заспокоїти, по дому з приготуванням їжі та прибиранням мені допомагала свекруха та мама, адже працювала я досі до 6 вечора.

З чоловіком після того, як він не дав мені насолодитися материнством у декреті – у нас погіршилися стосунки. Я не могла відпустити на нього образу, все частіше проскакували думки про те, що згодом подам на розлучення.

Проте через рік нас спіткала знову радість – я завагітніла. Якби ми не раділи двоє цій дитині, проте сумніваємось, чи я зможу працювати вдома з двома дітьми одразу, але й чоловік удає, що не розуміє, що мені дійсно потрібний декрет…

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

five × 4 =

Відправив мене на роботу у перший же день декрету!