Син пішов захищати нашу Неньку Україну, а жінку з дітьми відправив до Польщі. У мене з його дружиною були напружені стосунки завжди. Минуло два місяці як вона вперше підняла слухавку коли я їй дзвонила і ми навіть домовились про те, щоб я приїхала до них погостити і поспілкуватись з дітьми.
Син дуже хвилювався за них, хотів теж спілкуватись зі своїми дітьми, але тільки по телефону та по вайберу, адже він пішов на фронт захищати наше майбутнє, що, власне, він і робить. Коли народилась старша донечка, Ірина, то чоловік якось ніби не дуже хотів цікавитись дітьми, а коли через три роки народився син Дмитро, то він взагалі завів собі іншу жінку. Через декілька місяців його дружина про все дізналась і відразу подала на розлучення.
Зараз старшій внучці 6 років, а меншому онукові 4 і виховує їх Настя (колишня дружина мого сина), виховує дітей вона одна, оскільки її батьки далеко і не можуть їй ніяк помогти. А якщо щось термінове, то можу і я посидіти з дітьми.
Настя не була проти того, що я допомагаю, хоч все одно й була ображена, бо у свій час я знала про походеньки свого сина, а їй нічого не сказала. Але я все ж стараюсь бути для онуків люблячою бабусею, завжди дзвоню їм, приходжу в гості з гостинцями, частенько з подарунками навіть. Власне, роблю все те, як і інші бабусі. Я завжди казала невістці, що внуки в мене на першому місці, тому якби що, я все покину і прийду.
З сином вони мали спільну трикімнатну квартиру, тому коли вони розлучались та розподіляли майно, Настя її обміняла на однокімнатну. Квартира простора, тому місця вистарчає. За професією дівчина медик. Може й не отримує космічну зарплату, але їм трьом вистарчає.
Тим паче син платить аліменти, та і я допомагаю фінансово трохи (невістка не дуже хоче від мене брати, але я їй кажу, що це все для внуків) і щось її батьки передають, тому живуть вони в достатку, навіть щось відкладає трохи, щоб придбати квартиру більше і діти мали кожен свою кімнату.
По трохи наші стосунки покращувались, тож одного разу я навіть попросилась у Насті переночувати одну ніч, бо живуть вони близько до поліклініки, а мені, щоб зранку з дому добратись до треба півтори години аби доїхати, а вона й погодилась, хоча спершу ніби задумалась.
В гості до невістки й онуків я ніколи не приїжджала з пустими руками, тому накупила смаколиків і подарунків. Коли ми із невісткою ввечері пили чай, то вона мені каже« Я розстелю вам у кімнаті на розкладачці (наскільки мені відомо, то на цій розкладачці раніше спала сама невістка, ну або можна було спати на дивані на кухні)»
- Не варто, я можу на кухні на дивані поспати.
- Перепрошую, звичайно, але ні. Я сьогодні чекаю свого молодого чоловіка і ми з ним будемо спати разом.
Я здивувалась такою новиною. Настя знайшла нового чоловіка і навіть не намагається цього приховати. А як же внуки? Я спершу відразу захотіла подзвонити сватам, але якщо вони про це знають, то я боюсь знову стати ворогом для невістки й внуків…
Коли я повернулась з поліклініки додому, то мене не покидала думка собі про цю всю ситуацію, тож я вирішила подзвонити до невістки й вирішила їй пояснити, що не варто так робити, адже в неї є малі діти про яких треба думати. А вона мені у відповідь каже:« То ж чого ваш син не думав за дітей коли спав з іншими жінками?»
Я за внуків дуже хвилююсь, і не знаю як тепер бути.
