Після появи першої донечки життя Миколи та Діани змінилося в кращу сторону. З того моменту вони всюди намагалися бути разом з дитиною. А через чотири роки в них появилася ще одна дочка. У стосунках Миколи та Діани нічого не помінялося. Вони любили та захоплювалися одне одним ніби вперше. Та й донечки не давали сумувати.
Коли старшій виповнилося десять років, а молодшій шість, Микола став помічати, що їхнє життя вже не таке як раніше. Не було тієї радості, спільних розмов чи інтересів. Чоловікові хотілося нових відчуттів та емоцій. Такі відчуття охопили Миколу при знайомстві з Ліною. Вона – молода та красива дівчина, яка не поспішала виходити заміж. Їй було байдуже на те, що в нього є сім’я. Микола дивився в її сторону і сам ставав енергійним та таким же безтурботним.
Так вони зустрічалися чотири місяці. Діана про це навіть не здогадувалася. Говорила тільки, що між ними ніби пробіг якийсь холод, тому потрібно частіше бувати разом та берегти їх почуття. Микола кивав головою, але нічого не робив. Йому й без того було добре. Що далі, він приходив додому якомога рідше, уникав дружини та дітей. Вони здавалися йому настільки нецікавими, що Микола якнайшвидше намагався втекти на роботу, а опісля зовсім не поспішав назад.
Так, мабуть, могло б тривати довго. Якби не Діана, яка першою про все дізналася. Вона застала Миколу з іншою. Чоловік, як зазвичай, сидів зі своєю новою жінкою в кафе. Він був переконаний, що дружина точно туди не зайде. Як вона там опинилася, невідомо.
Микола відчув на собі чийсь погляд, а коли обернувся, побачив дружину. Вона спершу дивилася на нього з широко роззявленим ротом, а потім обернулася та пішла.
Коли чоловік повернувся додому, біля дверей його вже чекали сумки із зібраними речами. Дружина запитала лише одне:
– Чому?
– Вона безтурботна та молода, а з тобою я не відчуваю себе так добре, – відповів той.
Микола пішов, не думаючи ні про дружину, ні про дітей. Все залишилося позаду, а його чекало нове життя.
З тими думками Микола опинився під дверима Ліни. Вона відчинила та здивовано глянула на нього.
– Віднині ми житимемо разом, – радісно сказав Микола.
– Ти що з глузду з’їхав? Яке “разом”? Хіба я тобі говорила, що хочу з тобою жити? Повертайся до своєї дружини та дітей. Мене цілком влаштовували ті стосунки, які були між нами раніше.
Ліна зачинила двері прямо під його носом. А Микола стояв, як вкопаний, і не міг вимовити слова. Він своїми ж руками зламав тихе, розмірене сімейне життя з дружиною та дітьми. Діана точно його не пробачить…Але куди ж тепер?