Я вже другий рік вчуся на юридичному факультеті. Перший час я жив у гуртожитку, але згодом знайшов роботу та вирішив жити окремо. Довго не шукав. В Інтернеті натрапив на чудовий варіант житла. Це була однокімнатна квартира прямо навпроти мого університету. Мені дуже подобалося жити одному. Більше не треба було стояти в черзі, щоб сходити в душ чи тим більше просити в коменданта, щоб мене впустили в гуртожиток після 23.
Вже наступного дня в мої двері постукали. Це була моя сусідка – старенька бабуся. Вона почала розпитувати, хто я, чим займаюся. А на кінець попросила, щоб я збігав в аптеку та купив їй ліки. Навіть почала шукати в кишенях дрібні гроші. Тоді я вирішив, що не братиму в неї гроші за ліки, не такі вже великі гроші, та й треба було справити на сусідку хороше враження. Бачили б ви її радість.
Але відтоді вона мало не щодня мене про щось просить. То сходити по хліб, то винести сміття, то знову сходити в аптеку. Однак цього разу навіть не йшло мови про якісь кошти. Я двічі купляв їй продукти за свої гроші. Але ще більше я був шокований, коли одного разу сусідка прийшла та принесла мені платіжки за комунальні послуги, попросивши заплатити за неї, адже їй не вистачає коштів. Тоді я ввічливо відмовив їй, сказавши, що також маю свої потреби.
З того моменту вона робить все, щоб я з’їхав з тої квартири. Ми з нею не можемо порозумітися. На мене навіть сусіди почали дивитися косим поглядом. А, як виявилося, сусідка почала всім наговорювати на мене. Мовляв, я краду лампочки з під’їзду та викидаю сміття з вікна. Але от остання її витівка не вдалася. Ще давніше нас перевели на дистанційне навчання, так-от всі свої пари я мав он-лайн. Раптом просто посеред пари я почув дзвінок у двері. Відчинив і побачив перед собою сусідку та двох працівників поліції.
– Ось, це він. Декілька хвилин тому я помітила, як до нього приходив друг і він дав йому грошей, щоб той купив спиртного.
Я був шокований. Але працівники поліції повірили їй. Вони почали мене допитувати. Але я згадав, що маю запис конференції на комп’ютері, тож показав їм. Тоді вони переконалися, що я впродовж декількох годин навіть не відходив від комп’ютера, бо був присутній на парах. Працівники поліції все зрозуміли та попросили вибачення. А от сусідка отримала штраф за хибний виклик. Поліціанти навіть не хотіли слухати її бідкання на вік та погане здоров’я. Не знаю, чого ще від неї чекати.