Пізніше виявилось, що нам Чак не тільки вірний друг, а й прекрасний охоронець!
Ми всією сім’ю чекали того моменту коли в нашій сім’ї нарешті буде вірний чотирилапий друг! Ми заздалегідь продумали як ми його назвемо, та навіть підготували для нього паспорт, де його повне ім’я (думаю, неважливо, яке повне ім’я, тому просто Чак).
Одного вечора Чак ні з того ні з сього почав сильно скавуліти, ми з чоловіком якось відразу зрозуміли, що йому потрібно в туалет. Чоловік вкладав дітей спати, читав їм казки й сам заснув поруч із ними, тож я не хотіла його будити й вирішила сама вийти із Чаком на прогулянку.
Було близько опівночі, тому я подумала, що не буду брати повідець. Коли ми дійшли до парку, пес скоріш кудись побіг і заховався, щоб нарешті справити свою нужду. А я продовжила йти спокійною ходою прогулюючись по парку, як тут почула позаду себе грубі чоловічі голоси.
- Оце так подарунок! Поглянь яка вона нічого така, личко миловидне! Я таку мав лише в юності…
- Слухай, вона мені теж сподобалась! Може, вона все ж буде моя.
Мені було зрозуміло про що вони говорять, і вмить крикнула голосно: «Чак! Хлопчик! Йди до мене! Фас!»
- Уяви собі, вона ще тут з кимось вночі!
- Ти свого Чака даремно не клич, аби не заважа…
Чоловік не встиг договорити, як в одну мить вискочив величезний пес, десь сантиметрів 70 на зріст, який так і горів силою й енергією. Одному із чоловіків він сильно роздер ногу, той навіть встати не міг, а другого чоловіка тримав лапами й не давав ворухнутись. Я побігла відразу додому аби зателефонувати в поліцію, бо йшла гуляти без телефону.
Коли я повернулась за Чаком, то поліція стояла і ніби мене чекала, коли я підійшла то вони почали мені ніби звітуватись« Ми коли кажемо вашій собаці «фу», то вона взагалі не реагує, все одно тримає чоловіка, тому вирішили зачекати вас, одного ми вже заарештували, а от від цього чоловіка не можемо ніяк відібрати!»
Мені навіть стало трохи смішно з цього, тому я промовила« плюнь» і собака відразу відпустила чоловіка. Все ж, недарма ми стільки часу із чоловіком дресували Чака і навіть свої команди придумали, щоб ніхто не знав про них.
Тому й вчили його, щоб він кусав ногу, або за сідницю, це, звичайно, боляче і неприємно, але людина хоч яка насміється напасти, то залишиться жива.