Два роки Євгенія живе зі своїм хлопцем. Їм обом по тридцять п’ять років. І як би запитало більшість людей: “Коли плануєте дитину? Вам не по двадцять років”. Але пара з цим не поспішає, хочуть пожити для себе. В Андрія вже є дочка від першого шлюбу, на яку іде майже половина його зарплати. Євгенія впевнена – на їх спільну дитину ішла б така ж сума. А це чималі витрати. Вона рада, що Андрій не відвернувся від своєї дитини, а допомагає їй.
У них жодного разу не виникало сварок стосовно фінансових питань. Вони працюють на роботі, добре заробляють. Тому Євгенію зовсім не дратує те, що половина зарплати Андрія іде на його рідну дитину. Вона рада, що він такий турботливий батько та піклується про власну дитину. Вони вирішили розписатися навесні. Але є питання, яке ставить під сумнів їх майбутнє сімейне життя.
Андрій дуже хоче стати батьком вдруге. Євгенія має іншу думку стосовно цього. Для неї дитина це швидше потреба, аніж бажання. Андрій довго намагався переконати Євгенію. І чоловікові таки вдалося вмовити її. Після кількох спроб пара вирішила пройти обстеження в лікарів.
На прийомі лікар задав тільки одне питання Євгенії: “Ви справді хочете мати дітей? Ви ж прекрасно розумієте, що це велика відповідальність”. Лише після цього питання жінка зрозуміла, що вона не бажає ставати матір’ю. Це ж потрібно дев’ять місяців жертвувати власним здоров’ям, фігурою, а з появою малюка на світ увесь час приділяти їй.
На думку Євгенії, не всі жінки повинні ставати матерями. І це не робить її якоюсь іншою, ніж інші жінки. Коли рідні та друзі говорять, що діти – це щастя, Євгенія готова будь з ким сперечатися, що це не так. Для неї це трата здоров’я, часу, сил. Жінка переконана – вагітність псує фігуру. Після появи на світ дитини жінка може забути про нормальний сон та відпочинок. Ти не можеш піти на прогулянку з подругами, коли заманеться. Для Євгенії це зовсім не радість, а суцільні муки.
Жінка вважає, що з такими думками вона точно не стане хорошою матір’ю. А якщо материнський інстинкт проснеться, то ніхто не гарантує, що від цього не постраждає чоловік, якому жінка вже не зможе приділяти стільки часу. Євгенія дуже любить Андрія, саме тому вона не хоче, щоб через дитину їх стосунки зіпсувалися. Подібні проблеми виникають не в одній сім’ї. В перший рік життя дитини тим більше.
Поки Євгенія не бачить жодних переваг материнства. А як ви гадаєте? Чи повинна жінка ставати матір’ю навіть попри власне небажання?