На жаль, я виросла в неповній сім’ї. А все через те, що мої батьки p0злyчuлucя, коли мені було три роки. Батько весь час жив окремо від нас. Але попри все стосунки між ними були теплими. Тато часто навідувався до нас у гості. Мама готувала смачні страви, а після ми разом ішли гуляти.
Як сталось так, що батько від нас пішов, не розумію. Мені не хотілося питати в мами, а з татом я соромилася про це говорити. Коли я виросла, то дізналася, що в батька є інша. Ми з нею познайомилися. Звали ту жінку Ірина. Спочатку я хотіла її ненавидіти, адже думала, саме вона стала причиною того, що мої батьки розлучилися. Але Ірина виявилася доброю та привітною жінкою. Своїх дітей у неї не було, тож до мене вона ставилася дуже добре.
А потім мама з татом перестали спілкуватися. Мабуть, мати таки дізналася про існування тої жінки. На вихідні я завжди ходила до тата. Але цього разу, на мій подив, батько не приїхав по мене. Мені було дуже дивно, адже він ніколи не пропускав наші зустрічі. Тоді я вирішила поцікавитися в нього, і зателефонувала. Телефон був вимкнений. Номера Ірини я не мала. По мамі також було видно, що вона хвилюється.
Вона довго сиділа мовчки, а потім сказала мені вдягатися, адже ми поїдемо до них додому та поцікавимося, що трапилося. Двері відчинила Ірина. Вона плакала. Ми зайшли в дім, але тата там не було. Як виявилося, він потрапив у автокатастрофу, коли їхав по мене. Вона саме приїхала по його речі та гроші.
Ми всі разом поїхали до лікарні. Батько непорушно лежав на лікарняному ліжку. Він не подавав ознак життя. Я дуже за нього злякалася. Мама почала плакати. Лікар сказав, що з татом можуть бути лише рідні. Оскільки Ірина з батьком жила неофіційно, то з ним залишилася мама. Ірина мовчала, вона і сама все розуміла, вийшла та зачинила за собою двері.
Мама увесь вечір була поруч з татом. Вона тримала його за руку та говорила, що все буде добре. По мамі було видно, що вона має почуття до батька.
Вранці лікар сказав, що нам вдалося пережити найгірше і тато йде на поправку. Ми дуже зраділи цьому. Він таки прийшов до тями, і перше, що помітив перед собою – заплакану маму. Було видно його подив, але тато не спішив забирати свою руку від мами. Я поцілувала його та вийшла з палати, щоб батьки побули удвох. Думаю, їм було про що поговорити.
– Ми дуже переживали за тебе, – промовила першою мама.
Далі я почула якийсь звук, мабуть, вони обійнялися.
– Я такий радий тебе бачити. Я відчував, що ти поруч. Завдяки твоїм словам я залишився живим.
Далі була тиша.
Батьки довго говорили. Я вже втомилася стояти під дверима палати. А коли повернулася, побачила, як мама з татом обіймаються. Відтоді все в нашому житті змінилося. Матір була біля тата, допоки його не виписали з лікарні. Згодом була довга реабілітація. Ірина, схоже, все чудово розуміла і навіть не старалася зустрітися з батьком. Вони з татом розійшлися. Так повернулися наші сімейні вихідні. Батьки мало не щодня гуляли. А одного разу навіть сходили удвох у кіно. Після цього тато повернувся додому.
Досі не знаю, чому вони тоді розійшлися, але неозброєним оком помітно, як вони кохають одне одного.