Цей вечір був особливим. У народі його називали «сватанням», мої батьки говорили так само, проте ми з хлопцем говорили, що це лише знайомство. Мама і я цілий день провели на кухні, готуючи смачні страви, а тато не міг ніяк собі місця знайти, тому кінець-кінцем вирішив шашлик смажити. Перші хвилини знайомства пройшли чудово, було видно, що мій хлопець сподобався батькам і мені не має про що хвилюватися, проте до кінця вечора все змінилось. Коли ми сіли за стіл, то всі помітили незадоволене обличчя Роми, направлене до мене.
Рома здався батькам скромним, про себе говорив мало, у них запитував мало, тому батьки всіма способами намагалися дати зрозуміти йому, що вони ставляться до нього дружньо. Говорили про різне від дитинства до планів на майбутнє. Згодом і тато припинив хвилюватися, почав розповідати смішні історії з мого дитинства, пригадувати молоді роки та жарти. Рома на це все скромно посміхався, а тоді переводив незадоволений погляд на мене.
Потім батько відправився за моїми дитячими фотографіями, а хлопець зупинив його на пів дорозі та повідомив, що його це не цікавить. Після цього батьки, мов язики проковтнули.
Я зрозуміла, що напруження між всіма нікуди не зникає, тому підсіла до хлопця і тихо спитала, що трапилось
– Я тобі відразу сказав – почав кричати Роман – Я ненавиджу домашню їжу, яка приготована не моєю мамою. Я запропонував зустрітися тобі у ресторані, а натомість сиджу тут і слухаю дурні байки. На цьому драма закінчилась – промовив він вже спокійніше – Я йду, чекатиму тебе у машині, у тебе є кілька хвилин, щоб одягнути курточку.
Після цього Рома піднявся та пішов, навіть, не попрощався з моїми батьками. Я ще ніколи не відчувала такого сорому перед батьками, а все через дурний вчинок хлопця. І хто йому сказав, що у гостях нормально себе так поводити? Тепер мама і тато точно його не приймуть, їх дуже образило таке нахабство й неповага.
Я відправилась на вулицю, щоб поставити крапку у наших стосунках, тому що терпіти такого ставлення до своїх батьків не хотіла. Повернувшись, ми з батьками добре повечеряли та погомоніли у трьох, хоча у всіх був зіпсований настрій.
Виявилось, що весь цей час я бачила Романа такого, яким хотіла і лише тепер він відкрив себе справжнього. Добре, що це сталось перед одруженням…
Недаремно у народі говорять, що першому враженню не можна вірити.
А що ви думаєте про його вчинок? Чи можна було йому знайти виправдання?