Я страшенно любила цього чоловіка. Мені навіть інколи здавалось, що я без нього дихати не можу. Я моменту не могла прожити без нього. Я з ним і плакала і сміялась. Навіть замість звичайного «привіт» я казала «кохаю», замість традиційного «папа» вимовляла «люблю».
Одного прекрасного дня до мене нарешті дійшло, що я лише власними силами намагаюсь розчулити серце людини, якій на мене, чесно кажучи, просто байдуже. Він користувався мною як хотів. І це було помітно у багатьох речах – в поцілунку, в дотиках, в його погляді на мене, навіть в сексі. Я бачила і відчувала це, і мене це травмувало, але я мовчала.
Досить тривалий час я думала, що усе мине – трохи згаснуть мої почуття і буде все добре. А серце не камінь – зможу розтопити ніжністю. Гадала, що я надто близько все сприймаю, тому старалась закрити очі на багато які речі, вважала все ж, що проблема криється власне у мені.
Минали місяці, і я відчувала себе все більш нещасливою. Наче кохана людина забирає більше сил, ніж додає. Я жила і дурила себе тим, що між нами взаємне кохання. Але все не так. Це було «хворе» кохання, яке руйнувало мене точно. Я розуміла, що єдине як я можу себе врятувати – покинути цю людини й забути про неї назавжди.
І одного дня мені нарешті вдалось сказати« я йду від тебе». Хоч я відчувала страшенний біль всередині себе, я знала, що все мине. Я всю себе віддавала цим стосункам, усю ніжність, любов, свій час, який ніхто мені ніколи не поверне, всю свою силу. Я вірила до останнього, що зможу зігріти кам’яне серце, а він мене винагородить – віддасть власне тепло. Але все це лише мені здавалось.
Одного дня я наважилась піти. Забрала усі свої речі й пішла з його життя.
І, знаєте, я наче наново родилась. В житті знайшла гармонію. Почала радіти усьому, що маю. Почала жити мріями й цілями, до яких весь час прагну. Усі страждання про нерозділене кохання залишила далеко в минулому. У хворих стосунках я б цього відчути не змогла – чоловік би лише обпікав мене своєю байдужістю, а я б була його придатком.
Я рада, що одного разу все ж наважилась це зробити. Це було найкраще рішення яке я зробила у своєму житті. Я навчилась будувати своє життя так, як я хочу. Я більше не згадую минуле – живу сьогоденням і йду впевнено вперед. Я вірю, що це тільки початок! Попереду мене чекає багато прекрасного.