Всі роки скільки ми разом із дружиною, у нас все було гаразд. Але, за останні три роки наш шлюб зіпсувався. Все почалось з того, що мені довелось влаштовуватись на другу роботу, бо моя жінка вимагала у мене, щоб я купив їй чергову шубу.
Я дуже любив свою дружину, тому й виконував завжди усі її забаганки. Як тільки ми почали жити у статусі подружнього життя, то жінка вже тоді відмовлялась робити всілякі домашні справи. Їжу завжди замовляли, а щоб прибрали нам у квартирі, то платили жіночці 3 тисячі в місяць.
Коли народилась у нас дитинка, то жінка із нею теж не справлялась, просила, щоб я найняв няньку. Вона втомлювалась, я бачив це, тому й погодився. Згодом до нас почали приходити уже дві жінки – няня та прибиральниця. На роботу дружина не збиралась йти, вона весь час сиділа вдома, цілими днями дивилась серіали, а ввечері могла зустрітись із подругами.
Забаганки дружини не зменшувались. Купив їй одну шубу, потім ще одну, телефон за двадцять тисяч. Одягу у неї було більше ніж у мене, до того що вона майже нікуди не ходить. А я працюю на двох роботах і вже не пам’ятаю коли останній раз щось собі купував з одягу, весь час ходжу в поношених речах.
Я втомився це все терпіти. Я тяжко працюю з самого ранку до пізньої ночі, при цьому ніякої вдячності від дружини не чую. Вирішив, що відмовлюсь від прибиральниці й няні. Дружина коли дізналась, то влаштувала скандал і почала поливати мене брудом. Я не реагував ні на які її розмови, провокації у свою сторону, зібрав свої речі й пішов з хати. У нас була ще однокімнатна квартира в центрі міста, яку ми здавали в оренду, там зараз ніхто не жив. Я, звичайно, не хотів із нею розлучатись, бо любив її, лише хотів провчити, щоб вона зрозуміла, що без мене і моїх грошей вона ніхто.
Поки я облаштовував своє нове житло, дружина мені видзвонювала по декілька разів на день і продовжувала розказувати мені який я поганий. На час коли я жив один, зрозумів, що дві роботи для мене занадто, ще й з таким тяжким графіком. Грошей з однієї зарплати вистачало на все, що було необхідно, навіть трохи відкладав. Часу з’явилось багато вільного, нарешті вийшло провести час із друзями.
За час поки живу один, то знайшов собі ще один талант – я прекрасно готую і мені це дуже подобається. На вихідних займаюсь спортом, а ввечері можу дозволити собі піти у кіно. Я завжди любив спорт, але через брак часу закинув це заняття. Я почав добре спати, не відчуваю весь час себе втомленим. Мене раніше щодня мучив головний біль через недосипання і хронічну втому, теж дивом зник. Я навіть якийсь час лікував цю недугу, а все виявилось набагато простіше, організм не виносив такого навантаження.
Тільки зараз зрозумів наскільки життя прекрасне і скільки цікавих занять є окрім роботи. Раніше приходив з роботи й відразу валився спати, бо навіть вечеряти сил не було. А моя дружина жила таким чином …
Коли моя дружина вирішила піти на роботу, за освітою вона медик, її майже нікуди не вдавалось влаштуватись, бо то досвіду немає, то місця уже всі зайняті. Вона може пропрацювала два місяці від сили, потім знайшла мене і почала цілими днями сидіти вдома.
Їй не раз пропонували піти працювати санітаркою, але вона вважала себе білоручкою, що ця робота не для неї. Попри те, життя змусило закатати губу назад.
Часто дружина почала приходити додому і жалітись на сильні болі у спині. Вдома її чекало приготування вечері, ще прибрати вдома треба було і попрати речі. Вільний час який з’являвся не часто, змушена була провести із сином. Жінка не знала взагалі як їй поводитися із дитиною. За ним завжди дивилась няня, ну або ж я. Син часто запитував «де татко» або ж цікавився коли прийде «мама Оля»- це колишня няня.
Дружина не раз дзвонила і просила, щоб я вернувся. Мовляв, вона взагалі не справляється і зарплати їй бракує. Вона здала навіть золоте кільце і ланцюжок у ломбард, бо немала за що купити їжі. Мені було прикро і шкода її, але повертатись до минулого життя не хотів.
Наш шлюб ніколи не буде таким, як був раніше. Я задумався про розлучення.