За спеціальністю я фармацевт. Закінчивши медичний коледж, я влаштувалася на роботу та вступила на навчання в університет. Хотілося в майбутньому стати завідувачкою аптеки.
Моя робота знаходилася в хорошому районі міста. Мені було зручно туди добиратися. Працювала я три рази в тиждень.
Якось на зміну зі мною заступила завідувачка нашого аптечного пункту. Ввечері до нас прийшла компанія з хлопців. Я тим часом пішла робити нам з Оксаною Вікторівною каву.
Я запропонувала їй допомогу, але завідувачка сказала навіть не показуватися.
Мені стало цікаво, що відбуватиметься далі. Тож я відхилила двері та підглядала. Хлопці придбали собі ліки, які відпускаються лише з рецептом. При цьому рецепту вони не мали.
Оксана Вікторівна продала їм таблетки, а вони за це дали їй гроші. Можна сказати – дали хабаря. Я була дуже здивована. Не знала, що мені робити.
Виходить, я була також учасницею цього. Я помітила, що вона продала хлопцям таблетки без рецепта, і мовчала, бо це карається законом. Адже вони були із вмістом заборонених речовин.
З того часу я не могла знайти собі місця. І згодом таки розповіла про цей випадок своєму сусідові, який працював у поліції. Він вислухав мене та сказав, що прийме відповідні заходи.
Ось так я здала свою завідувачку. І не жалію про свій вчинок. Потрібно вміти нести відповідальність за свої вчинки.