Максим познайомився з Вікторією на дні народженні свого товариша Віталія. Щось у ній так приглянулось чоловіку, що він не міг відвести від неї погляд. У свої 25 років вона виглядала, як вишукана леді красивій сукні та на невеличких підборах. У чоловіка навіть закралися думки, що вона дружина якогось багатого депутата, проте вона лише посміялась з його догадок, як і Віталій.
– Оце то ти загнув! Наша Віка працює звичайною медсестрою, дружить ще зі коледжу з моєю Людою, от ми й запросили її бути хресною нашому сину. Бачу, що око тим на неї швидко поклав, тому тобі, як другу, підкажу, що вона нікого не має – підморгнувши, пояснював товариш.
Максим не міг повірити у справжність Вікторії, адже її скромність та виховані манери здавалися надто дивними у цей час. А коли вона відмовилась, щоб той її проводив додому, або давав номер, то він відчув, що тепер просто так цю дівчину не забуде.
Наступні два тижні він навіть не міг дивитися на інших жінок, ніхто і поруч не стояв з його Вікторією. Тому через Віталіка він добився ще однієї зустрічі з дівчиною. Після цього вона зробила маленький крок на зустріч – погодилась на побачення. Тоді й почалися довгі побачення, розмови, багато квітів та сюрпризів. Чого тільки не робив Максим аби привернути увагу жінки й дочекатися взаємності.І таки добився свого!
Вони почали зустрічатися і всі знайомі лише могли ними милуватися. Обоє добрі, працьовиті, виховані, а які закохані! Не довго чекала Віка і моменту, коли Максим зробить її пропозицію. А через вже і весілля святкували. Не було й моменту за весь час, щоб Максим засумнівався, що він робить неправильний вибір. Інколи йому здавалось, що сама доля його чимось нагородила такою дружиною, коли повертався додому, а там було чисто, смачно пахло і його чекали люблячі та ніжні обійми.
З одним лише не міг змиритися чоловік. Віка відразу повідомила чоловікові, що не хоче ваби він її проводив чи зустрічав з роботи, тому навіть у нічні зміни сама ходила. Як не говорив з нею, але вона твердо стояла на своєму. Дійшло до того, що він і зовсім пропонував її покинути роботу, адже міг забезпечити обох, але й тут вона відмовилась.
Чоловікове серце на місце стало тоді, як дружина у декрет вийшла і народила йому Олесічку. Віка була чудовою мамою, у доньці виховувала все найкраще, а якою ж розумною маленька дівчинка росла! Максимові здавалось, що більшого щастя він ніколи й не пізнає, ніж поруч зі своїми двома дівчатками.
Коли Олеся пішла до школи, то дружина повернулась до нічних змін. Важко це приймав Максим, особливо, коли вони ставали надто частими. Знову сідав з дружиною говорити про це, проте вона жодних заперечень і чути не хотіла.
Одного разу Максим повертався з роботи й зустрів свого старого однокласника Вову. Так давно вони не бачилися, а раніше найкращими друзями були, то й вирішили зайти до ресторану й поговорити про життя.
– Ох, та що у мене нового, досі холостяк! – признався друг
– А я одружився 8 років тому! У мене уже й донька у перший клас пішла! Зараз покажу тобі! – говорив радісно Максим і відразу вхопився за телефон, щоб показати двох своїх красунь.
Проте реакція друга була дивною. Він щиро здивувався, а тоді потягнувся за склянкою води.
– Знаєш, я можу помилятися і, навіть, хотів би…. Але є у мене думка, що я знаю твою дружину.
– Ох, і звідки ж? Вона у мене медсестра! Може десь укол тобі робила! – намагався змінити настрій Максима, коли побачив його стурбованість.
– Та ні, друже, біля мого дому є таємний «публічний дім» і от вона там ледь не головна, всі чоловіки радо їдуть до її ніг... П0вія вона…
Максима так обурили слова друга, що він вдарив його та пішов геть, проте викинути це з голови не міг. Він же ніколи не бачив її колег, вона мало говорить про роботу, а раптом це правда…
Чоловік вирішив пройти за жінкою, аби розвіяти всі сумніви. Проте вони лише починали підтверджуватися. Жінка пішла в сторону району його друга, знайшла у незнайомий паб і він став її чекати звідти… І раптом звідти вона вийшла через пів години, проте зовсім іншою. На ній була коротка спідниця, глибокий виріз та яскравий макіяж. Максим ще ніколи її такою не бачив!
Він підбіг та схопив її за руку.
– Я не хотів у це вірити, але це правда! Ти шль0ндра!
– Пробач, але я мусила – говорила жінка з опущеними очима.
– Кому потрібно? Ми могли спокійно жити на мою зарплату!
Чоловік не міг більше говорити, йому потрібно було охолонути. Він опустив руки й пішов додому. Дружина не повернулась ні зранку, ні наступного дня, тому він почав телефонувати у всі лікарні та поліції. Одна з місцевих лікарень повідомила, що така жінка дійсно поступила у неї перед0зування нарк0тичними речовинами.
Максим відразу ж вирушив туди, але у його голові не вміщалось все те, що він тепер знав. Як же він раніше не помічав, що його прекрасна дружина ввечері йде на «нічну роботу»?
У лікарні він познайомився з «колегою» дружини, та йому і розповіла дещо нове з біографії коханої. Те, що Віка була з дитячого будинку він знав, а от про існування брата не здогадувався.
– Там один хлопець образив Віку, брат пішов йому мститися, а його так відгамселили, що шию зламали. От і вона винуватила себе, що це через неї сталось. Прийшла до нас працювати, аби оплатити операції та реабілітацію йому закордоном.
Максим не міг повірити у почуте. Всі роки їхнього кохання жінка це просто приховувала… Але ж чому вона не хотіла йому довіритися? Боялась?
Через мить його думки перервав головний лікар, який повідомив Максиму страшну звістку: його коханої дружини не стало кілька хвилин тому.
Більше Максим не міг стримувати сліз. Його життя руйнувалось на очах, а він не міг нічого вдіяти.