Мене звуть Ірина. Мені двадцять дев’ять років. Мабуть, я таки найнаївніша жінка у світі, бо донедавна вважала, що в моїй сім’ї все гаразд. І я помилилася у своєму виборі… Мій чоловік виявився 3paднuk0m та eг0їcт0m. Досі не можу повірити, що він так зі мною вчинив.
З ним ми знайомі десять років, шість з яких одружені. Його звуть Володимир, він надзвичайно уважний та турботливий, повністю забезпечував мене з дітьми. За час спільного сімейного життя в нас появилося двоє дітей: син та донька. З моєю допомогою чоловікові вдалося відкрити СТО. Ця справа приносила йому хороший дохід.
Досі я працювала продавцем-консультантом. А недавно відкрила свій Інтернет-магазин одягу. Тож поки дочка в садку, а син спить – я займаюся роботою та заробляю гроші.
Моя вага завжди трималася на позначці п’ятдесят чотири кілограми. Після народження дитини я набрала двадцять кілограмів. Перший час надіялась, що догляд за двома дітьми, побут допоможуть мені скинути зайву вагу. Але не все так просто, як здається на перший погляд. Я поставила перед собою ціль скинути кілограми: правильно харчувалася, робила вправи, пила багато води, відмовилася від мучного. Але моя вага стоїть на місці, і це неабияк мене засмучує. Я почала дуже комплексувати з цього приводу.
Після других пологів я перестала собі подобатися. Я не відчувала себе жіночною та привабливою. А Володимир змінився на очах. Він перестав мене цілувати, обіймати. Про щось більше я взагалі мовчу. Я вже забула, коли ми востаннє про щось розмовляли. Всі наші розмови зводились до вияснення побутових питань.
Згідна, зі своєю вагою до пологів я відчувала себе набагато впевненішою та привабливішою. Зараз мені самій неприємно дивитися у дзеркало. Розумію, що через це наші стосунки дуже зіпсувалися. Тоді я надумала виправляти ситуацію. Якось я хотіла зробити чоловікові сюрприз. Вирішила приїхати до нього на роботу та привезти обід. Підійшла до дверей та підслухала розмову:
“Дорога, не переживай, після роботи до тебе заїду. Свою я попередив, що маю роботи по горло. Тьху, та вона навіть не здогадується про твоє існування!”
Я не стала заходити в кабінет, обернулася та пішла.
Як він не розуміє, я набрала вагу через те, що народила нашу спільну дитину. Він і сам неідеальний, але мої недоліки бачить. Він також має зайву вагу, але я ж не шукаю йому заміну.
Виходить, чоловік має мене за дурочку? Я так і не змогла сказати Володимиру, що все чула. Як бути? Подати на розлучення…А діти? Як вони без батька? Вдавати, що нічого не сталося? Гадаю, я так довго не витримаю.
Поки вирішила далі продовжити займатися собою. Записалася в зал. Спершу покажу чоловікові, кого він втратив, а там побачимо.