У мене з батьком Віки рано стосунки зав’язалися, і заміж я вискочила рано, тому чекала, що донька теж років у чотирнадцять, максимум у шістнадцять із хлопцями зустрічатися почне, але в неї якось не ладилося. З ким би вона не знайомилася, хлопчики їй здавалися занадто нудними і нецікавими. А потім вона вступила до університету і тільки про навчання і думала, потім університет, мрії про переїзд, і знову їй було не до хлопців.
Коли Віці було двадцять два, ми на зимові свята купили дві путівки в Єгипет і удвох рвонули на відпочинок на тиждень. Моя донька була такою красивою і привабливою для тих хлопців, що вони без кінця кликали її кудись і надавали всілякі знаки уваги, але Віка всім відмовляла. Між нами навіть прослизнув жарт про те, що тут верблюдів за дівчат дають, ось видам Віку заміж, а батькові верблюдів привезу.
Дожартувалася я, коли дізналася після повернення додому, що Віка все ж із кимось там познайомилася і він їй навіть сподобався. Він якраз на верблюдах туристів возив. Донька з ним лише раз на побачення сходити встигла, а потім вони близько п’яти місяців тільки по мережі спілкувалися. Віка влітку знову вибралася до Сехмета, а повернулася вже з обручкою.
Уже чотири роки вона живе в Єгипті з коханою людиною, їхньому первістку ось-ось виповниться два роки, і я ніколи не відчувала себе такою щасливою матір’ю і бабусею. Верблюдів нам особисто ніхто не дав, але в Сехмета там бізнес із цими тваринами, а доньку, так чи інакше, прибудовано.