Будь-який похід у поліклініку з дитиною – ще та мука. Особливо коли малюк хворіє, соплі течуть, кашляє ще страшно. Хочеться скоріше отримати рекомендації лікаря, рецепт і повернутися додому, поки температура в дитини не піднялася. Я думала про це, сидячи в черзі.
Я прийшла одна, суто взяти довідку до школи, бо дитина одужала, попередньо записалася на час, але все одно навколо було безліч застуджених дітей, і мені хотілося якось допомогти їм, бо декого я пропустила перед собою без запису. Зокрема, жінку з трьома доньками. Дівчатка були дуже схожі між собою, вічно шморгали носами і питали в мами, коли вони підуть додому. Жінка між ними розривалася, ще й без запису прийшла, чекала якоїсь можливості проскочити в кабінет, і я запропонувала їй зайти переді мною.
Інші люди в черзі були незадоволені. Матусі тільки цокали язиками, але сиділо в черзі два татусі з синами. Наскільки я зрозуміла, вони були друзями, тому що напрочуд швидко зійшлися і стали діставати мене, запитуючи, навіщо я пропустила позачергово, коли тут усі так поспішають.
– Для цього електронний запис придумали, панночко! Якщо всіх так пропускати, то люди за записом із запізненням на три години проходитимуть!
За чоловіками потягнулися і жінки, скаржачись на мене і доводячи, що я свій час прийому вже пропустила і мені потрібно в кінець черги ставати…
Розумію, що всі поспішають, а поліклініка зовсім не те місце, в якому хочеться довго сидіти, але ж потрібно хоч якусь совість мати і ставити себе на місце інших. Що, якщо одного разу комусь із них доведеться ось так терміново бігти до лікаря за рецептом, а ніхто не пропустить і скаже записуватися? До того ж, це справа кожного – пропустити перед собою когось чи ні. Зайвий раз переконалася, що якби я не пропустила ту матусю, ніхто б її не пропустив.
А ви вважаєте за потрібне пропустити людину в черзі в поліклініці чи переконані, що всі повинні йти винятково за записом і тоді не буде подібної плутанини?