Коли помер тато Насті, їй було лише 8 років. Мамі дівчинки було дуже важко, невдовзі вона змогла заглушити біль новими стосунками. Рідні були раді за жінку, адже вона розцвіла у нових стосунках. І Настя також сподівалася, що у неї буде тепер батько, а згодом може братик чи сестричка, та все сталося зовсім по-іншому.
Настя обожнювала свого тата. Він був добрим чоловіком, проводив багато часу з донечкою та любив її понад усе. Маленькій Насті знову хотілося відчути татову підтримку та любов. Коли вона познайомилася з Миколою, своїм вітчимом, то дівчинці він дуже сподобався.
Згодом Микола одружився з матір’ю Насті, й після цього в життя дівчинки кардинально змінилося. Спочатку все складалося справді добре. Чоловік турбувався про свою сім’ю, гарно заробляв, а кошти витрачав на своїх улюблених дівчат, як він любив говорити. Але згодом мама Насті народила ще одного хлопчика. Дівчинка, як старша, почала виконувати усю хатню роботу та допомагати у догляді за малюком.
Насті було важко справлятися, та все б нічого, але Микола кардинально змінив своє ставлення до дівчинки. Чоловік став дуже дратівливий. Йому не подобалося абсолютно усе, що б не робила Настя. Доходило вже до того, що Миколу дратувала сама присутність дитини у його домі, і це при тому що свого сина він дуже любив та беріг.
Попри те, що Настя завжди була завантажена домашніми справами, вона гарно навчалася. Врешті-решт дівчині вдалося піти з ненависного їй дому, де її постійно принижував вітчим та вступити у престижний університет, щоб стати лікарем. Настя розуміла, що допомагати їй ніхто не буде, а тому пішла ще й на роботу.
В університеті у дівчини все складалося дуже добре. А на третьому курсі у неї виникли взаємні почуття до одногрупника Михайла. Настя була щасливою, вона навіть не уявляла, що подобається такому хорошому парубку. До того ж хлопець був з багатої родини, усі подруги відверто заздрили Насті.
Уже після навчання в університеті Настя та Михайло побралися. Вони обоє стали гарно заробляти, а батьки хлопця допомогли їм відкрити власні приватні кабінети. У молодої сім’ї було всього в достатку. Вони уже купили дві квартири, мали машину та задумувалися про діточок.
Настя завжди допомагала мамі та вітчиму. Вона часто надсилала гроші та подарунки, але приїздила додому рідко, надто обтяжували її спогади про дитинство. Й мама приїжджала до неї не часто, мала свої турботи.
Та ось сталося так, що мами Насті виявили недугу, необхідне було додаткове обстеження, щоб встановити точний діагноз. Дівчина одразу забрала жінку на лікування у столицю, а вітчим захотів їхати з дружиною, тому Настя поселила Миколу у себе. Тоді чоловік вперше переступив поріг своєї пасербиці та був вражений тим, як багато вона живе.
Через кілька днів прийшли результати аналізів, виявилося, що у матері Насті нічого серйозного немає, тож батьки відправилися додому. Але через кілька днів Микола знову прийшов у гості до своєї пасербиці. Чоловік почав просити, щоб Настя дала грошей на те, щоб її молодший брат зміг віддати свої борги. Суму Микола називав просто фантастичну. Настя ж сказала, що не може дати таких грошей, бо у них з чоловіком один бюджет на двох, а скоро вони планують дитину. Підтримуєте дівчину у такому вчинку?