Ми з дружиною вирішили, що усі кошти відкладати на покупку власної квартири. Декілька років економили просто на всьому. Але так і не змогли назбирати необхідну суму. Тоді моя дружина Соломія попросила допомогти своїх заможних батьків.
Але ті вкотре не дали нам необхідної суми. Сказали, що допоможуть, але згодом вдали, що донька нічого і не просила.
Коли ми одружилися з Соломією я навіть не знав, що її батьки власники великого ресторанного бізнесу. Я розраховував лише на свої сили та мріяв побудувати власну кар’єру, щоб ми могли жити забезпечено.
Коли ж ми з дружиною почали жити разом, то вирішили винаймати двокімнатну квартиру. Ми не хотіли тулитися разом з батьками, а можливості придбати житло не було. Я непогано заробляю, а дружина – трохи менше, але дуже багато грошей іде на оплату квартири.
Недавно ми разом з батьками дружини їздили на пікнік до озера. Дуже гарно провели час, й тесть з тещею почали на нас тиснути, щоб ми уже заводили дітей. Знову ж таки про якусь грошову допомогу для нас ніхто з них не заїкнувся. Невже вони не розуміють, що ми не можемо зараз народжувати малюка через проблеми з квартирою. Ми й так багато грошей витрачаємо на оренду, а що буде, коли ще й з’явиться дитина.
Коли ж ми знову почали говорити про допомогу для нас, вони лише сказали, що у своїй молодості вони розраховували на себе, а якби їм усе приносили на готовому блюдечку, то їм би не вдалося нічого досягнути. От тільки через кілька днів після поїздки моя дружина все ж таки дізналася, що буде мати дитину.
Соломія одразу ж поїхала до своїх батьків, щоб поділитися щасливою новиною. Ми думали, що можливо тесть з тещею хоча б змилуються над внуком чи внучкою, якщо уже їм байдуже на нас. Але натомість дружина знову почула дорікання та заяви про те, що їм самим не вистачає коштів.
Я дуже стараюся забезпечити свою сім’ю, але мені так потрібна допомога. Дуже дратує, що батьки Соломії обманюють мене щодо відсутності коштів, адже недавно теща задала на права і заявила, що хоче купувати собі дорогу іномарку.
Звісно, це їхні кошти, і вони вправі розпоряджатися ними як завгодно, ми ж не можемо у них вимагати грошей, але дуже боляче, що вони так до нас ставляться.
Тепер ми уже з дружиною почали задумувалися над тим, щоб обірвати усі зв’язки з її батьками. Для чого нам це спілкування, якщо від них не можна дочекатися ніякої віддачі. Ми їм зовсім не потрібні, мало того, вони вважають нас тягарем.
Ми з дружиною майже усю вагітність роздумували над цим питанням. Все-таки чекали, що тесть з тещею одумаються та допоможуть нам.
Але уже на днях народилася наша дитинка, а тесть з тещею навіть не прийшли на виписку. Що це за батьки такі, я не можу зрозуміти. Зараз я дивлюся на свою кровинку і здається віддав би їй усе на світі.
Вони ж вирішили купувати якийсь автомобіль, й проміняли на матеріальні цінності рідну доньку.