Після повернення з роботи на мене завжди чекала смачна вечеря, приготована мамою. Вона жила зі мною і моєю дружиною, і була головною по кухні, оскільки все життя в їдальні пропрацювала. Я з дитинства її домашні котлети обожнював, вона і ковбасу домашню сама робила, і відбивні в неї були найсмачніші, хоча бували часи, коли для мене дружина готувала, і це було теж дуже смачно. Рідко таке траплялося, але я був упевнений, що це тому, що Марина лінується. Якщо є моя мама, яка все приготує і прибере, який сенс стояти біля плити?
Я із задоволенням вечеряв тільки з мамою, тому що Марина на пропозицію поїсти разом завжди бурчала у відповідь, що вже поїла або не голодна. Я ще злився на неї таємно, що вона не змогла дочекатися мене, щоб разом повечеряти. А мама підмовляла, що Марині може й не хотітися їсти, коли вона весь день удома на дивані лежить, нічого не робить. З роботи звільнили, а вона, ледарка, тільки об’їдає мене працьовитого та мамину пенсію. Мама вбивала мені це в голову місяцями, а одного чудового дня я повернувся додому, а Марини немає.
Я слухав мамину брехню про те, що дружина мене кинула, що в неї роман на стороні й купа інших гидот, але, на щастя, у мене вистачило розуму зв’язатися з тещею. Наслухався я тоді…
– Ти навіть не помітив, що Марина нічого не їсть? Вона так схудла, – шкіра та кістки, – а твоя матуся до плити її не підпускала, хатньою роботою вантажила, а годувати не годувала. Казала: “Хто не працює, той не їсть”! Вона, значить, сидить днями вдома і може їсти, а Марина не має права до продуктів доторкнутися? Ну так ноги її більше у вашому домі не буде. Загубити мені дівчинку здумали, нелюди!
Мамина поведінка мене просто вразила так само, як і моя сліпота. Я вірив усьому, що мені говорили, і не помічав, що моя дружина страждала в нашому домі. А Марина, без мене і мами над душею, на роботу нову влаштувалася, знову стала щасливою і щічки у неї порожевіли. Ми з нею зустрілися, я вибачався, але вона додому до моєї мами повертатися зовсім не хоче, каже, скоро квартиру свою знімати буде. А як же я? Вона не пропонує знімати її разом, тільки про себе говорить. Невже через мамині ревнощі й жорстокість я втрачу дружину? Чи це тимчасові неприємності й Марина ще охолоне й передумає? Дуже боюся питати, чи можу переїхати з нею, бо раптом вона відмовить? Особливо після гнівної тиради її матері. Мами взагалі не цукор, особливо коли справа стосується других половинок своїх дітей, напевно, і теща Марині багато чого на мене наговорила…