Недавно я переїхав в інше місто. За невелику плату я почав орендувати житло. Минуло кілька днів, і я трохи обжився. Кілька разів зустрічався у під’їзді з сусідами, й особливо мене зацікавив дідусь, який жив навпроти. Вів він досить самотнє життя. Виходив лише в парк недалеко від нашого будинку.
Якось я зіткнувся з ним на вулиці, коли він саме йшов з парку. Я привітався, та почув, що він щось собі шепоче під ніс.
– Здрастуйте, мене звати Олег, я живу по сусідству. Як у вас справи? Можливо потрібна допомога?
Чоловік відповів, що йому нічого не треба, але не завадила б компанія. Тож попросив присісти біля нього та поговорити.
Ми довго спілкувалися зі стареньким. Теми стосувалися політики та цін. Чоловік розповів, що його звати Тимофій, а також дав вичерпні характеристики іншим сусідам. Окрім того, поділився кількома історіями зі свого життя.
Чоловік підтвердив, що відчуває себе дуже самотнім. Він розповів, що не має ні друзів, ані родини з якою спілкується. Також не подружився він і з сусідами, адже у кожного свої турботи.
Мені стало шкода цього чоловіка, я вирішив трохи розвіяти його самотність та запросив до себе в гості. Увечері задзвонив дзвінок, Тимофій приніс фрукти та різні солодощі.
Я бачив, що старий був дуже радісний від того, що я його запросив. Я приготував чай, а він почав мені розповідати про своє життя.
Чоловік поділився, що у нього раніше була сім’я, проте дружина пішла від нього та й забрала трьох дітей. Він багато років не бачив їх, хоча й намагався зв’язатися з ними. Дружина ображалася на нього за помилки молодості, а діти не мали до нього ніяких почуттів. Більше сім’ї Тимофію так і не вдалося створити.
Зараз чоловік намагався знайти свого брата, з яким також втратив зв’язок, але навіть рідна людина не захотіла з ним знатися.
Ми з Тимофієм подружилися, я намагаюся трохи допомогти старому справитися з самотністю. Але його ситуація змусила мене задуматися над своїм життям, тепер я боюся повторити помилки Тимофія та залишитися одному на старості літ.